Усі ми знаємо, що коли дитина народжується, із перших днів у неї появляється дуже велике бажання пізнавати світ і кожного разу відкривати щось нове. Вона з наполегливістю самостійно вчиться сидіти, прикладає максимум зусиль, щоб тримати голівку, спинку. А коли малятко намагається зробити перші кроки, то нам самим потрібно повчитись цієї наполегливості у досягненні мети. Чому ж, коли ми віддаємо дітей до школи, так часто приходиться заставляти їх вчитися, а бажання пропадає. Насправді, основні знання, характер і певне відношення до навколишнього світу формується від народження до п’яти років. Саме тоді потрібно навчати дитину моральним якостям, а також усьому, що пригодиться в майбутньому. Навчати можна практично всьому, але питання в тому, у якій формі навчати. Головне, щоб методи були ігрові та веселі. Насправді дитячий мозок має дуже багато можливостей і саме у ранньому віці ці можливості найбільші. Чим раніше ми починаємо правильно працювати з дитиною, тим більш інтелектуальною і розвинутою особистістю вона стане.
Сьогодні є дуже багато дитячих методик, які створювали відомі педагоги, такі як Марія Монтессорі, Гленн Доман та інші. Усі вони відстоювали необхідність раннього розвитку дітей – як здорових, так і з відхиленнями. І справді, працювати над інтелектуальним розвитком дитини потрібно із перших років життя. Малюка можна навчати в ігровій формі читати, писати, а також знайомити його із навколишнім середовищем. Маленька дитина отримує дуже велику радість від нових знань, в той час, коли у нас, дорослих, часто виникає байдужість. Починаючи із перших років життя ми працюємо над розвитком інтелектуальних здібностей дитини, розвиваємо моторику і правильну вимову. Насправді, безліч наукових досліджень медицини і педагогіки показують, як багато потенційних можливостей закладено в кожній дитині. Перші три роки життя мають вирішальне значення для подальшої долі людини.
Найголовніше для будь-якої роботи з дитиною – це завжди пам’ятати про те, що вона особистість і потребує індивідуального підходу. Саме тому я не погоджуюся із системою освіти, яка підганяє усіх під одну планку. Я вважаю, що мета навчання – це перш за все розкрити той потенціал, який закладений всередині, а не нав’язати чиюсь конкретно думку. Пам’ятаймо, що ми усі, включаючи наших дітей, є членами суспільства, а тому кожному із нас належить особлива роль. Саме тому ми маємо навчати дітей змалку правильно мислити, а не просто бездумно заучувати якісь поняття. Наша мета – виховати розумну, здібну, інтелектуально-розвинуту дитину, але при цьому не нав’язувати свою думку, а навчити правильно мислити і аналізувати. Якщо говорити про навчання маленьких дітей, ми маємо пам’ятати про те, як вони сприймають навколишній світ і що їх цікавить найбільше. Потрібно глянути на світ очима дитини, зрозуміти її бажання та інтереси, і виходячи з цього виробити методи навчання та розвитку.
Саме тому я розробила методику, яка допомагає легко навчати та всебічно розвивати дитину. В чому ж вона полягає? Враховуючи те, що діти дуже люблять слухати казки та бавитись в ігри, ця методика в основному складається із казок та ігор. Дитина знайомиться із головними елементами шкільного навчання через знайомі і близькі їй поняття. Наприклад, цифри ми асоціюємо із лісовими звірятками, букви – із казковими персонажами і все це складає якийсь певний цікавий сюжет для легшого сприйняття і запам’ятовування. Кожна цифра – це жива тваринка із своїми особливостями і характером, вона виконує певні дії з іншими тваринками, а отже виконується і математична дія. Саме так маленька дитина може запам’ятати те, що часом буває важко навіть дорослим. За допомогою цієї методики необхідні для дитини знання переводяться на зрозумілу і доступну для неї мову. Батьки і вчителі, які хочуть успішно і правильно навчати по цій методиці, мають перш за все подивитися на світ очима дитини.
Навчання має проводитися у легкій та веселій формі, воно може супроводжуватися різними руховими та рольовими іграми. Підхід до кожної дитини має бути індивідуальний, який включає конкретно її особливості і зацікавлення. З якого віку починати? Пам’ятаймо, що шкільне навчання починається із шести-семи років, але пізнання – із моменту народження. Тому я вважаю, що чим раніше ми розпочнемо навчання, тим краще і скоріше засвоїться матеріал. А головне, коли ми починаємо працювати із зовсім маленькою дитиною, ми закладаємо у неї бажання вчитися і пізнавати щось нове. Саме у дуже ранньому віці присутня велика потреба знань і ми маємо постаратись не відбити у дитини бажання отримувати нову інформацію. Діти мають сприймати навчання не як обов’язок, а як цікаву, захоплюючу та пізнавальну гру. Чим веселіше проходитиме заняття, тим більше інформації буде засвоєно.
Усе, що дитина бачить, чує та переживає, якимось чином
впливає на її подальший життєвий шлях, а також на формування особистості. Тому
давайте постараємось зробити дитинство наших малюків веселим, цікавим та
пізнавальним, і я надіюсь, що ця методика вам у цьому допоможе. Успіхів вам!
